Капітуляція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Генерал-фельдмаршал В.Кейтель підписує акт про капітуляцію Німеччини. 1945
Делегація японського уряду на лінкорі "Міссури" для підписання акта про капітуляцію японських військ. 1945

Капітуля́ція (лат. capitulum, маленька голівка або підрозділ; capitulare, ставлення на умовах) — у міжнародному праві, угода під час війни, щодо припинення боротьби і здачі[en] ворожим збройним силам конкретного органу військ, міста або території.

Це звичайний випадок війни і тут немає потреби у попередніх умовах перед остаточним узгодженням умов капітуляції від уряду завойовника. Зазвичай серед цих умов завжди присутні збереження свободи віросповідання та безпека приватної власності з одного боку, та зобов'язання не носити зброю протягом певного періоду з іншого.

Такі угоди можуть необачно укладатися з молодшими офіцерами, на чий військовий авторитет ворог не в праві покладатися. Коли угоду укладає посадова особа, яка не має відповідних повноважень, або яка перевищила межі своїх повноважень, це називається "порука", і, щоб бути обов'язковою, вона повинна бути підтверджена швидкою або мовчазною ратифікацією.

Гаазька Конвенція (1899) про закони і звичаї війни встановлює, що умови капітуляції погоджені сторонами переговорів повинні бути відповідними до правил військової честі. Якщо вони були погоджені одного разу, то повинні дотримуватися обома сторонами[1].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Hague II (July 29, 1899), Annex to the Convention, Article 35. Avalon.law.yale.edu. Архів оригіналу за 30 квітня 2009. Процитовано 24 лютого 2011.

Література

[ред. | ред. код]
  • О. В. Задорожній. Капітуляція // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
  • О. Задорожній. Капітуляція // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.314 ISBN 978-966-611-818-2

Посилання

[ред. | ред. код]